Пирогов - це, безперечно, людина-легенда, світило медицини, феноменальний розум і геніальна інтуїція якого в рази випереджали час: його сміливі ідеї, наприклад штучний суглоб, представлялися областю фантастики всім світовим корифеям медицини. Їм залишалося тільки знизувати плечима, в той час як наукові ідеї Пирогова вели за межі сучасності, у XXI століття. Народився Пирогов Микола Іванович в 1810 році в Москві, в благополучній родині військового скарбника. Будучи чотирнадцятирічним хлопчиком, майбутній науковий діяч почав своє навчання в стінах Московського університету на медичному факультеті. Після отримання диплома він продовжував своє навчання за кордоном. До старту своєї професорської діяльності Пирогов готувався в місті Дерпті. Там, в хірургічній клініці, він відпрацював 5 років, захистив докторську дисертацію і до 26 років був обраний професором Тартуського університету. По закінченню декількох років Пирогов був запрошений для роботи в Петербург, де став на чолі кафедри хірургії в Медико-хірургічної Академії. Цим коло його діяльності не обмежилось: одночасно він керував особисто організованою клінікою госпітальної хірургії. На той час в коло його обов'язків входило стажування військових хірургів - це сподвигло Пирогова на вивчення застосовуваних в ті часи хірургічних методів. Багато з них зазнали істотну модернізацію, а також Пирогов виступив автором нових прийомів, завдяки яким йому вдалося рідше, ніж його колегам, вдаватися до радикального методу - ампутації кінцівок. У пошуках результативного і показового навчання, світоч науки вдався до анатомічних дослідженнь на заморожених трупах. Сам Пирогов називав цей метод «льодяною анатомією». Авторство першого анатомічного атласу належить Пирогову: «Топографічна анатомія, ілюстрована розрізами, проведеними через заморожене тіло людини в трьох напрямках», який став настільною книгою для лікарів-хірургів. Цей атлас і запропонована в ньому методика Пирогова по праву стали фундаментальною основою подальшого розвитку та становлення оперативної хірургії. У 1847 році Пирогов відправився на Кавказ в саме серце діючої армії. Мета його поїздки - перевірка в польових умовах розроблених ним операційні методів. Там він вперше використав перев'язку для переломів бинтами, просоченими крохмалем. А в 1855 році вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов'язку, давши початок ощадної тактиці лікування поранень кінцівок, позбавивши від ампутації багатьох солдатів та офіцерів. Там же Пирогов першим в історії медицини став оперувати пацієнтів з ефірним знеболенням в польових умовах. Сконструйована ним маска для цих цілей використовується в медицині до теперішнього часу. Помер Пирогов в 1881 році від раку. Похована легенда медицини в родинній усипальниці в своєму маєтку Вишня під Вінницею (Україна).